Життя після децентралізації існує — Кіптівська територіальна громада
Громади Чернігівщини, що об’єдналися першими, в 2016-му значно зміцніли економічно, крок за кроком розв’язують побутові та соціальні проблеми, покращують рівень життя людей і мають амбітні стратегічні плани – в цьому на власні очі переконалися журналісти під час прес-туру до Кіптівської об’єднаної територіальної громади, що відбувся 12 січня.
– Наша громада утворилася однією з перших в Україні, до неї увійшли 6 сільських рад, це понад три тисячі жителів, і головне завдання, яке ми перед собою на той момент поставили – надавати якісні адміністративні послуги населенню, – починає розмову Кіптівський сільський голова об’єднаної громади Володимир Кучма. – Заради цього капітально відремонтували будівлю в центрі с. Кіпті, бо спільно вирішили, що саме тут у нас буде центр громади, оскільки сюди зручно добиратися усім, і вже в серпні відкрили сучасний і гарно оснащений Центр надання адміністративних послуг. Гроші на ремонт, техніку, меблі, виділені з бюджету об’єднаної громади (майже 1,5 мільйони гривень). І за результатами всеукраїнського конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування-2016» він визнаний одним із найкращих в Україні та взірцем для наслідування.
Учасники прес-туру дізналися, що в Центрі надання адміністративних послуг працюють сім фахівців, в основному це молодь, відібрана за конкурсом, дехто їздить на роботу навіть з районного центру, з інших населених пунктів, тому що мають гарні умови для реалізації, професійного зростання та гідну заробітну плату. За потреби громада має можливість забезпечити цінні кадри житлом. На сьогодні вже можна сказати, і це постійно підкреслює Володимир Кучма, що в Кіптівській об’єднаній громаді працює справжня команда однодумців, які вірять у можливості громади, бачать перспективи її розвитку і впевнені у правильності обраного шляху. І це дуже важливо, тому що без командної гри не варто сподіватися на успіх.
Наступним завданням для адміністрації об’єднаної громади було привести в порядок фінансові справи. Коли під час об’єднавчого процесу підсумували весь бюджет сільських рад, він складав близько 4 млн. Деякі сільські ради на той момент мали річний бюджет бл. 200 тисяч гривень. Зрозуміло, що ні про який розвиток не йшлося. Цієї суми не вистачало навіть на заробітну плату працівникам сільради.
Дещо кращою була ситуація в Кіптях, там бюджет отримував трохи більше 2 мільйонів гривень щороку. Причому левову частку надходжень давали діючі підприємства. «Коли ми об’єдналися в одну громаду, планували бюджет 2016 року в сумі 17,5 млн., ці плани були перевиконані, – продовжує підбивати підсумки Володимир Кучма. – За результатами роботи в 2016-му, маємо більш ніж 24 мільйони гривень у бюджеті Кіптівської об’єднаної громади. Понад 5 мільйонів становила державна субвенція, а далі основні джерела наповнення розподіляються так: податок на доходи фізичних осіб, плата за землю, акцизний податок, єдиний податок та деякі інші».
Що конкретно вдалося зробити за перший рік існування Кіптівської об’єднаної територіальної громади? Пріоритетними були визначені такі напрямки: освіта, дошкільне виховання, розвиток культури та спорту на території села. Тож за рахунок коштів, отриманих від держави, в, першу чергу, відремонтували всі дошкільні заклади (на сьогодні їх три, де виховуються 90 діток), в усіх закладах освіти провели теплову модернізацію (на території громади діють 4 загальноосвітні школи), замінені системи опалення чи котли. По-перше, створені комфортні умови для дітей і учнів, по-друге, це дозволяє значно економити спільні коштів.
Журналісти завітали до Кіптівського будинку культури, де буквально місяць тому введена в дію сучасна твердопаливна котельня, вона забезпечує тепло і в закладі культури, і в Центрі надання адміністративних послуг, на черзі – запуск котельні в Прогресівському будинку культури. До речі, цей заклад потребував особливої уваги. Стеля прогнила й протікала багато років, аби врятувати книги в бібліотеці від вологи, стелажі з книжками були зверху накриті шифером. В будинку культури відремонтований дах, на що витрачено понад 500 тис. грн. Про цей заклад варто розказати окремо, бо там життя вирує, діють різноманітні гуртки, проходять костюмовані свята, в тому числі – традиційне новорічне, на яке збираються чи не всі жителі села, і яке проводиться вже років п’ятдесят.
– У Прогресі, де колись працював знаний на всю країну інститут агропромислового виробництва, проблем накопичилося чимало, – продовжує розповідь В. Кучма. – І одна з найбільш нагальних – забезпечення жителів якісною питною водою, водовідведення. Вирішення цієї проблеми завдало усім чимало клопотів, забрало більше часу й грошей, ніж ми розраховували, але ми впоралися. Цього року плануємо вирішити проблему з водопостачання в Кіптях. Дехто вважає, що нас рятують тільки ті кошти, які виділяє держава. Це не так! На розвиток інфраструктури в 20016-му ми витратили не менше коштів власних – понад 5 мільйонів гривень. Не забули й про дороги – розбиті вщент, як і в цілому в Україні. Тісно співпрацюємо зі службою автомобільних доріг України, на деяких ділянках провели ямковий ремонт, на деяких – капітальний, це дуже дорого, вартість кілометру – понад мільйон гривень. Тому все будемо робити поступово.
Зазначимо, що саме громада є розпорядником усіх коштів, що надходять до об’єднаного бюджету. У розподіл цих коштів нема втручання ззовні, нема вказівок, як було раніше. Виконком і депутати самі визначають, куди їх направити. І це, звісно, змінює свідомість людей, вони стають більш відповідальними. Якщо раніше була проблема присутності депутатів на сесії, то зараз кожен активно «воює» за свою територію, щоб саме до їх населеного пункту прийшли гроші.
За словами старост, жителів сіл, з якими ми зустрілися під час прес-туру, вони відчувають зміни, які відбуваються в громаді. Благоустрій, культурна та освітня сфера крок за кроком покращуються. Можна стверджувати, що всі громади, які об’єдналися рік тому, значно зміцніли в економічному плані. Як родзинку можна відзначити, що минулого року працювала програма підтримки людей, що опинилися у складних життєвих обставинах (це хвороба, пожежа, тощо), на що було виділено понад 100 тисяч гривень. Раніше у сільських радах не було на це коштів.
Плани на рік прийдешній теж доволі амбітні: ремонт доріг, водогін у Кіптях, програма освітлення центральних вулиць. А ще – введення в експлуатацію пожежного депо. Ще одна родзинка: з 1 січня в Кіптівській об’єднаній територіальній громаді запрацювала програма підтримки молодих родин, на кожну новонароджену дитину батьки отримають одноразову виплату в сумі 20 тисяч гривень. Це для того, аби заохочувати молодь жити та працювати в селі, на благо своєї громади.
– Якщо говорити про складові успіху цієї громади, то перше, на що я хочу звернути увагу: тут відчувається дух єдності, згуртованості, вочевидь, тут працює команда, і ця атмосфера надихає, – підсумовує загальні враження Ірина Кудрик, директор Чернігівського центру розвитку місцевого самоврядування. – Володимиру Володимировичу Кучмі, як на мене, вдається бути ефективним керівником, і вимогливим, і демократичним водночас. Він вміє делегувати повноваження, щоб кожен з фахівців виконував свою частку загальної роботи. Сьогодні ці люди знають, що вони на правильному шляху, хоча рік тому ще були певні сумніви, можливо, недовіра, була відсутня нормативна база. А зараз ця громада може сказати: «Ми це зробили! Це успіх! Всі ті можливості, які в нас були, ми використали ефективно». Мені імпонує те, що для кожного села на майбутнє була обрана певна стратегія, приміром, Кіпті – адміністративний центр громади, Прогрес – центр освіти, культури та спорту, для інших – інші напрямки. Ці складові, як на мене, дають загальний позитивний результат.
Тож не випадково за цим успішним досвідом до Кіптів сьогодні звертаються і жителі інших регіонів, які проходять зараз оцей непростий шлях децентралізації, приїздили делегації з Київської, Сумської, Харківської і навіть Херсонської областей. І цим досвідом готові ділитися, адже переконані, що успіх кожної окремої громади – це успіх і добробут нашої країни в цілому.
Вікторія СИДОРОВА
